Чи можуть обмежувати режим роботи закладу сфери обслуговування?
Зараз дуже важко зберегти баланс між приватними та публічними інтересами, а органи державної влади та місцевого самоврядування під гаслами доцільності часто вдаються до незаконних дій щодо підприємців.
Необґрунтоване обмеження органом місцевого самоврядування режиму роботи закладу сфери обслуговування, що належить суб’єкту підприємницької діяльності, істотно порушує його права та інтереси, зокрема конституційне право на провадження підприємницької діяльності.
Про це зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглянувши в касаційному порядку адміністративну справу за позовом фізичної особи – підприємця до виконавчого комітету міської ради про скасування рішення.
Суть спору полягає в тому, виконавчий комітет міськради, погодивши суб’єкту підприємницької діяльності, якому належить заклад сфери обслуговування, режим роботи терміном на три роки, до закінчення встановленого терміну прийняв рішення, яким визнано нечинним попереднє рішення та встановлено новий режим роботи закладу сфери обслуговування шляхом обмеження його роботи в нічний час. Приймаючи рішення про обмеження режиму роботи закладу, орган місцевого самоврядування вказав на перевищення допустимого рівня шуму та надходження заяв про порушення від мешканців сусідніх будинків. Не погоджуючись із таким обмеженням, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Згідно зі ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо встановлення за погодженням із власниками зручного для населення режиму роботи розташованих на відповідній території підприємств, установ та організацій сфери обслуговування незалежно від форм власності.
Суд указав, що встановлення зручного для населення режиму роботи підприємств, установ та організацій сфери обслуговування можливе лише за погодженням із власниками цих організацій.
Однак, як встановили суди попередніх інстанцій, під час ухвалення відповідачем оскаржуваного рішення режим роботи закладу сфери обслуговування не був погоджений із власником закладу.
Водночас, оскільки в цій справі орган місцевого самоврядування не подав будь-яких доказів, колегія суддів КАС ВС дійшла висновку про необґрунтованість встановлення відповідачем обмеження режиму роботи закладу сфери обслуговування, що належить позивачеві.